10% для Януковича

Два роки безрезультатних переговорів із Росією щодо зниження ціни на газ набридли уже і Віктору Януковичу.

За інформацією "Реальної економіки" невдоволення зовні флегматичного президента вже набрало загрозливих форм, і не рятує навіть "заспокійливе" у вигляді голови адміністрації президента Льовочкіна, який поки ще прикриває невдачі керівника переговорної газової групи міністра енергетики Юрія Бойка.

З цією метою було задіяно сценарій із умовною назвою "10% для президента".

Виправити песимістичне ставлення Януковича до газових переговорів та посіяти у ньому зерно надії покликаний був лист від керівника російського Міненерго Сергія Шматка, який передав посол Росії Михайло Зурабов, та наступний візит голови Держдуми Сергія Наришкіна.

У письмовій та усній пропозиціях насправді не було конкретних слів про надання Україні 10% знижку на газ, а фактично йшлося лише про можливість обговорити такий варіант вирішення проблеми "застою" у переговорах.

Адже попри запевнення і Міненерго, і "Нафтогазу", що переговори продовжуються, заява посла Росії Зурабова була прямою і зрозумілою: переговори де-факто не ведуться з грудня 2011 року.

Більше того, не зважаючи на це, Росія готова запропонувати Україні дві "десятивідсоткових" знижки.

Доброта гірша за крадіжку

Саме пауза у переговорах і породила глибокий неспокій у серці Януковича. Раніше йому щоразу доповідали про хід переговорів та пропонували одну за одною фантастичні шляхи вирішення залежності від російського газу: LNG-термінал, сланцевий газ, освоєння шельфу, шахтний метан, газифікація вугілля, переведення ТЕЦ з газу на вугілля.

Список можна продовжувати. Зрозуміло, що навіть повільний у прийнятті рішень Янукович став розуміти, що його водять за ніс, а його влада разом із державою тим часом котиться в економічну прірву через високі ціни на газ.

Пом’якшити реакцію президента України, яка могла бути доволі різкою, був покликаний "рояль у кущах", який з’явився вчасно. І 10% зіграли свою роль. Янукович відреагував очікувано радісно.

Адже "харківська знижка" - це 20% знижки. Тепер можна спробувати нагодувати громадськість новими розповідями про здешевлення ціни на газ. Цього разу на 10%.

Якщо сьогодні ціна на газ складає 430 доларів за тисячу кубометрів, то із новою знижкою опуститься до 380-390 доларів.

До речі, приблизно саме такою була середньорічна ціна на російський газ для країн ЄС – 384 доларів за тисячу кубометрів. Тому висновок перший і відразу невтішний: Україна пасе задніх.

Адже виходить, що країни Європи без "харківської знижки" і двох років переговорів змогли отримати дешевшу ціну на газ іще у 2011 році.

Щоправда, Янукович ще думає над пропозицією росіян. Адже є два суттєвих фактори. За те, щоб скинути Україні 40-50 доларів від нинішньої ціни, Росія висунула доволі "знущальну" умову: відкласти питання перегляду контракту до 2013 року і увесь 2012 рік попрацювати на умовах 10% знижки.

Чому знущальну? Та ж тому, що впродовж 2010-2011 років Україна билася за знижку за газ, але зусиллями "Газпрому" її таки засмоктало у переговорне "болото".

І тепер Росія спокійно пропонує відкласти це питання іще на рік. До речі, це не вперше лунає така думка. Раніше "Газпром" вже заявляв, що у 2012 році переговори можуть стосуватися обсягів купівлі газу, а не параметрів ціни і формули.

Другий фактор якраз і стосується обсягів газу. Як відомо, згідно контракту Україна має право викупити 52 мільярди кубометрів газу, але не менше 41 мільярду кубометрів.

Якщо ж ми беремо менше газу, наприклад 40 мільярдів, то за 1 недобраний мільярд слід у будь-якому випадку заплатити. Кажучи мовою контракту - "бери або плати". Україна ж задекларувала свій намір взяти лише 27 мільярдів кубометрів.

Власне другі 10% знижки – це готовність Росії знизити обов’язковий до викупу обсяг газу із 41 мільярда до 37 мільярдів кубометрів.

Для України це означає закупити додатково 10 мільярдів кубометрів газу. Економіка таких ресурсів не потребує, а хімічні заводи практично всі закуповують газ через структуру Дмитра Фірташа Ostchem AG.

Тому куди прилаштувати додаткових 10 мільярдів кубометрів палива - питання актуальне.

І тут у Віктора Януковича вперше виникне відчуття, що його обманюють. Адже якщо Україна зможе обійтися 27 мільярдами кубометрів газу, то за підсумками 2012 року доведеться заплатити 11,5 мільярдів доларів.

Середня ціна у 2012 році становитиме 420 доларів за тисячу кубометрів.

У випадку закупівлі 37 мільярдів кубічних метрів "Нафтогазу України" доведеться перерахувати "Газпрому" 14 мільярдів доларів. Отож, "економія" від отримання двох "десятивідсоткових" знижок складе "мінус 2,5 мільярди доларів".

Але за це Росія готова виділити Україні ще й кредитну лінію замість МВФ, на який навіть не зміг вплинути новий міністр економіки Хорошковський із своїм шармом. Про суму наразі точно не відомо, але вона не буде меншою, ніж 3 мільярди доларів.

Проте, плекати ілюзій щодо доброти "Газпрому" не варто. Кредити слід буде віддавати, а за газ потрібно буде заплатити.

І буде майже у анекдоті про Івана, який позичив до осені у Петра карбованець, а в заклад залишив сокиру. А турботливий Петро каже: "Тобі ж, Іван, восени буде тяжко віддати два карбованця, давай відай зараз поливну – карбованець". Ну от і йде потім Іван і думає, що карбованця немає, сокири немає, іще один карбованець треба віддати, а головне, що все правильно.

Тому у Віктора Януковича недаремно складається таке відчуття, що він уже зараз винен Росії і "Газпрому".

Мало газу - погано, багато - погано

Якщо ж поглянути на ситуацію із газовим балансом України, то проблеми у тому, щоб докупити додаткових 10 мільярдів кубометрів газу, немає. Більше того, Україні цей газ потрібен.

До кінця опалювального сезону у підземних сховищах залишиться близько 6 мільярдів кубометрів "буферного" газу, який піднімати не можна. Тому протягом травня-вересня Україні слід буде підготуватися до наступного опалювального сезону 2012-2013 років і закачати для себе як мінімум 14-15 мільярдів кубометрів газу.

Зважаючи на те, що у проекті балансу на 2012 рік було заплановано закачати лише 5 мільярдів кубометрів газу - чого надзвичайно мало для стабільної зими, – то вже згадані додаткові 10 мільярдів кубометрів не будуть зайвими.

При цьому слід розуміти, що насправді це "Газпром" зацікавлений у тому, щоб в ПСГ України взимку було достатньо газу. Для тих, хто ще сумнівається, варто поглянути на події трьохтижневої давнини, коли Росія ледве поралася із обов’язками поставляти газ в ЄС.

А от якби "Газпром" закачав частину газу у ПСГ України, то не було б такого сорому на всю Європу.

Власне, міністр енергетики Юрій Бойко чудово це розуміє, але саме він у 2003-2004 роках дозволив "Газпрому" перекласти обов’язок закачувати газ в ПСГ виключно на Україну.

Тепер уже в 2012 році Юрію Бойку доводиться "підриватися на мінах", які він власноруч допомагав розставляти "Газпрому" в Україні.

Суттєвий фон, на якому точаться розмови про 10% знижки - це зменшення ціни на газ для європейських компаній.

Розмови точаться про знижки "Газпрому" у розмірі і 10, і 15, і 20% від контрактної ціни. Не забуваймо і про додаткові можливості для енергоконцернів ЄС викуповувати частину газу за цінами спотового ринку, які більш, ніж на 100 доларів нижчі за вартість російського газу.

Показовим є приклад голландської компанії Gasterra, яка у 2011 році купувала у "Газпрому" 45% обсягу газу за спотовими цінами, а ціна спожитого палива у 2009 і 2010 роках була заднім числом перерахована у сторону зниження.

Тому знижка 10% для України, нехай і подвійна, цього недостатньо. І тішити себе думкою, що така маленька перемога із своїми суттєвими мінусами України над "Газпромом" є успіхом не варто.

У майбутньому це обернеться поразкою для України. Адже без продовження розмов щодо зміни контрактної ціни, переведення частини обсягів газу на спотову ціну, додавання у формулу ціни на газ додаткових коефіцієнтів та врахування транзитного потенціалу України - подібні знижки "Газпрому" відкинуть Україну назад у переговорному процесі.

Юрій Корольчук, Інститут енергетичних досліджень